Історія України
На Головну сторінку
Декларація Січових Стрільців (березень 1919 року)

Січові стрільці - військові регулярні частини, сформовані на західноукраїнських землях на початку Першої світової війни у складі австро - угорської армії. Ядро їх становили активісти довоєнного січового, сокілського і пластового руху. В Галичині формування Січових стрільців стали головною військовою силою ЗУНР. Від січня 1918 року незмінним командиром їх формувань був Є.Коновалець.Розформовані П.Скоропадським, а у серпні 1918 року відтворені у вигляді загону, який став ударною силою в організації повстань проти гетьмана Скоропадського. Брали участь у боях з радянськими та польськими військами, потім опинились у польському полоні.


Супроти всяких поголосок, які кривдять й оскорбляють честь Січового Війська, особливо ж супроти закиду, немов би Січові Стрільці хотіли служити реакціонерам, заявляємо отсим прилюдно:
1) Січові Стрільці, які разом з масами Українського Народу скинули гетьмана і зломали його реакційний режим, виступивши проти гетьмана по проголошенні його маніфесту з 14-го листопада 1918 року, яким він хотів
прилучити Україну до Москви, - боролись, боряться і будуть боротись за суверенність Українського Народу і за його самостійну Республіку.
2) Стоячи принципово на плятформі самостійної Української Народньої Республіки і тим самим визнаючи суверенність Українського Народу в вирішуванні всіх справ - політичних і господарських, уважають
Січові Стрільці, що тільки Український Народ має право вирішувати по своїй волі і без усякого вмішування чужих сил, які б вони не були, також найважнішу з економічних справ, а саме справу земельну. Українсь-
кий народ має свої політичні й культурні сили, які без чужинців вирішать його життєві справи. Вся земля на Україні належить Українському Народові, і тільки Український Народ має право розпоряджатись землею.
Во ім'я цих справедливих засад проливали Січові Стрільці свою кро